Організація самоосвітньої роботи учнів під час створення монологічного висловлювання у процесі підготовки до ЗНО

Суспільство має потребу у високоосвічених, ініціативних і заповзятливих молодих людях, здатних творчо реформувати наше суспільство , збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру. Тому випускники повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин, соціально захищеними, морально стійкими, соціально-загартованими, підготовленими до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності. І, головне, випускники повинні бути здатні до саморозвитку, до безупинного самовдосконалення. Але сьогодні далеко не кожний учень відповідає вимогам життя, уміє перебудовуватися, організовувати свою освіту, компетентність.

На порозі –  ДПА, ЗНО.  Випускник, який відчуває власну відповідальність за навчальний процес, ступінь оволодіння  знаннями з того чи іншого предмета, активно займається повторенням вивченого матеріалу, перечитує твори  «пройдених» письменників. Теоретичний матеріал з української мови постійно повторюється на уроках, у роботі  предметних консультпунктів. Та одним  із видів робіт  під час проходження ЗНО  є створення власного монологічного висловлювання на дискусійну тему у вигляді твору-роздуму, в якому слід аргументовано ствердити або заперечити висловлену в завданні позицію.

Складання твору-роздуму – це вміння чітко висловлювати судження з певного питання, логічно мислити, доводити свою думку. Ці вміння необхідні кожному. Якщо людина навчиться правильно будувати роздум, то вона може довести свою думку і переконати інших у її правильності, тобто схилити інших людей на свій бік зробити інших людей своїми спільниками, однодумцями. А це дуже важливо, а в багатьох випадках просто необхідно.

Добре спланована самоосвітня робота учня – запорука успіху на  ЗНО.

Готуючись до творчої роботи,  пригадаємо, що таке роздум.

У роздумі говориться про причини ознак та дій.

Текст роздуму – це ланцюг суджень, фактів, явищ які використовуються для доведення певної думки.

Який зв’язок у тексті-роздумі між реченнями?

Речення у тексті-роздумі мають причинно-наслідкові зв’язки.

Яка побудова тексту-роздуму?

Текст-роздум має такі основні частини: теза, аргументи, висновки.

Теза – це загальне положення, яке треба доводити.

Аргументи – це факти, приклади, докази, які працюють в ім’я доведення тези.

Висновок, як правило є підтвердженням висунутої тези.

Цей алгоритм повинен стати настільною пам’яткою для випускника.

Структура висловлювання типу роздуму

Отже, слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргументів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома доказами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Учень повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають аргументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кожної частини тексту. Це означає, що, оцінюючи тезу, викладач візьме до уваги таке:

• теза є;
• вона розташована на початку твору;
• вона сформульована чітко;
• у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

•  аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;
•  аргументів мінімум два (!);
•  приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;
• прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;
• висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;
• використані спеціальні слова й вирази, які по­трібні для аргументації, наведення прикладів та ви­сновку .

Після проведеної підготовки до написання власного висловлювання,  учні повинні вміти:

1. Створювати текст – роздум, дотримуючись структури цього типу мовлення, висловлювати власні думки з приводу запропонованої теми.
2. Логічно викладати власні міркування й доречно та правильно їх аргументувати.
3. Добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії й доречно та правильно їх інтерпретувати.
4. Наводити приклади з власного життя та пояснювати їх у контексті запропонованої теми.
5. Дотримуватися необхідного стилю мовлення.
6. Добирати точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлення згідно з правилами орфографії та пунктуації.
7. Робити вмотивовані висновки.точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлення згідно з правилами орфографії та пунктуації. 7. Робити вмотивовані висновки.