VTEM Menu - модуль joomla Mp3
 

Організація самоосвітньої роботи учнів під час створення монологічного висловлювання у процесі підготовки до ЗНО

Суспільство має потребу у високоосвічених, ініціативних і заповзятливих молодих людях, здатних творчо реформувати наше суспільство , збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру. Тому випускники повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин, соціально захищеними, морально стійкими, соціально-загартованими, підготовленими до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності. І, головне, випускники повинні бути здатні до саморозвитку, до безупинного самовдосконалення. Але сьогодні далеко не кожний учень відповідає вимогам життя, уміє перебудовуватися, організовувати свою освіту, компетентність.

На порозі –  ДПА, ЗНО.  Випускник, який відчуває власну відповідальність за навчальний процес, ступінь оволодіння  знаннями з того чи іншого предмета, активно займається повторенням вивченого матеріалу, перечитує твори  «пройдених» письменників. Теоретичний матеріал з української мови постійно повторюється на уроках, у роботі  предметних консультпунктів. Та одним  із видів робіт  під час проходження ЗНО  є створення власного монологічного висловлювання на дискусійну тему у вигляді твору-роздуму, в якому слід аргументовано ствердити або заперечити висловлену в завданні позицію.

Складання твору-роздуму – це вміння чітко висловлювати судження з певного питання, логічно мислити, доводити свою думку. Ці вміння необхідні кожному. Якщо людина навчиться правильно будувати роздум, то вона може довести свою думку і переконати інших у її правильності, тобто схилити інших людей на свій бік зробити інших людей своїми спільниками, однодумцями. А це дуже важливо, а в багатьох випадках просто необхідно.

Добре спланована самоосвітня робота учня – запорука успіху на  ЗНО.

Готуючись до творчої роботи,  пригадаємо, що таке роздум.

У роздумі говориться про причини ознак та дій.

Текст роздуму – це ланцюг суджень, фактів, явищ які використовуються для доведення певної думки.

Який зв’язок у тексті-роздумі між реченнями?

Речення у тексті-роздумі мають причинно-наслідкові зв’язки.

Яка побудова тексту-роздуму?

Текст-роздум має такі основні частини: теза, аргументи, висновки.

Теза – це загальне положення, яке треба доводити.

Аргументи – це факти, приклади, докази, які працюють в ім’я доведення тези.

Висновок, як правило є підтвердженням висунутої тези.

Цей алгоритм повинен стати настільною пам’яткою для випускника.

Типи мовлення

Назви типів мовлення

На яке питання дається відповідь

Про що йдеться

Повне визначення

Розповідь

Що сталося?
Що відбулося?

Про дії, події

Розповідь – це повідомлення про якісь події, що відбуваються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії, розвиток подій, кінець події. Розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення.

Опис

Який? Яка?
Яке? Які?

Про ознаки предмета та його частин

Опис – це висловлювання про певні ознаки предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі – дати точне яскраве уявлення про предмет мовлення. Описи бувають : пейзажні, портретні, інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ

Роздум

Чому?

Про причини ознак чи дій

Роздум (міркування) – це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язкові три частини: теза ( чітко сформульована думка), докази (підтвердження висловленої тези), висновок (випливає з доказів). В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення.

Структура висловлювання типу роздуму

Частина висловлювання

Способи викладу

Теза
Теза – це первинна думка, яка формулюється і далі буде розвиватися

  1. Підтримка слів автора ( так, я підтримую думку, бо вважаю, що…)
  2. Спростування слів автора ( я не підтримую, бо вважаю, переконаний…)
  3. Компромісний варіант ( я не зовсім поділяю думку автора, бо вважаю, що…)
  4. Підтримка і спростування ( з одного боку…, а з іншого…, подається дві тези і доводяться обидві)

Аргументи
(розширене пояснення)

  • підтвердженням цього є
  • це дійсно так
  • це засвідчує
  • це доводить
  • доказом цього може бути
  • по-перше, по-друге

(Можна використовувати афоризми, крилаті вислови, прислів’я, приказки)

Приклад із мистецтва

Приклади:

  • наприклад
  • яскравим прикладом є
  • не можна не згадати
  • прикладом може слугувати
  • звернімо увагу

Приклад із життя (суспільного, історичного, власного)

Висновок

  • отже
  • таким чином
  • можна зробити висновок

Отже, слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргументів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома доказами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Учень повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають аргументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кожної частини тексту. Це означає, що, оцінюючи тезу, викладач візьме до уваги таке:

  • теза є;
  • вона розташована на початку твору;
  • вона сформульована чітко;
  • у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

  •  аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;
  •  аргументів мінімум два (!);
  •  приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;
  • прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;
  • висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;
  • використані спеціальні слова й вирази, які по­трібні для аргументації, наведення прикладів та ви­сновку .

 

Після проведеної підготовки до написання власного висловлювання,  учні повинні вміти:

  1. Створювати текст – роздум, дотримуючись структури цього типу мовлення, висловлювати власні думки з приводу запропонованої теми.
  2. Логічно викладати власні міркування й доречно та правильно їх аргументувати.
  3. Добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії й доречно та правильно їх інтерпретувати.
  4. Наводити приклади з власного життя та пояснювати їх у контексті запропонованої теми.
  5. Дотримуватися необхідного стилю мовлення.
  6. Добирати точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлення згідно з правилами орфографії та пунктуації.
  7. Робити вмотивовані висновки.точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлення згідно з правилами орфографії та пунктуації. 7. Робити вмотивовані висновки.