Флексографічний друк — спосіб нанесення зображення на матеріал за допомогою гнучких гумових форм з використанням рідких швидковисихаючих фарб. Широко застосовується з метою створення рекламної продукції, а також в дизайні, оформленні приміщень, виготовленні етикеток, упакування і т.п. Гнучка форма, яка передає малюнок, робить цей тип друку унікальним, поєднуючи в собі простоту і можливість високої тиражності. Одна форма розрахована на 1-5 млн. відбитків. Її еластичність виключає процес приправки, дає можливість друкувати на грубій або гнучкою фактурі, використовувати широкий спектр матеріалів.
Переваги флексографічного друку
Флексодрук відрізняється такими плюсами, що виділяють його серед інших способів передачі малюнка: можливість працювати з матеріалами різної товщини і фактури; скорочення кількості післядрукарських процесів; можливість використання екологічно чистих фарб; зображення відрізняється високою якістю, люттю; можливість використання будь-яких кольорів і малюнків; за допомогою гнучких форм можна регулювати їх тиск на матеріал; економічність; висока швидкість друку. 
Обладнання для друку
Використовуються спеціальні друкарські машини, найчастіше ротаційні. Рельєфна форма виготовляється з гуми або з фотополімерів. Самі ж машини можуть бути трьох типів: Ярусні. Така машина складається з окремих вузлів, розташованих один над іншим і знаходяться в окремих друкованих циліндрах. Обладнання не дає можливості поєднувати багато кольорів і переносити малюнок на занадто тягучі матеріали. Призначена для щільного паперу. Секційні. Так само мають окремі друковані вузли в циліндрах, але ці вузли розташовані горизонтально. Є можливість переносити зображення на розтягувані матеріали, тканина, завдяки контрольно-вимірювальних приладів натягу. Часто використовуються для друку на габаритних виробах (картонні коробки, стенди), а також на самоклеючих етикетках. Планетарні. Всі вузли згруповані в один циліндр. Така машина дає можливість друкувати на тонких і тягучих поверхнях, оскільки вони не піддаються розтягуванню і обертаються тільки навколо циліндра. Ідеально підходить для перенесення малюнка на тонкий пластик, тканину. Поєднує велику кількість кольорів. Недолік — можливість друкувати тільки з одного боку поверхні. 
Матеріали
Флексографічний друк можливий на картоні, папері звичайному і самоклейці, плівці, тонкому пластику, фользі і т.п. Важливу роль у флексодруці відіграють фарби. Щоб досягти потрібної яскравості і насиченості, чорнило повинні відповідати певним нормам. Залежно від способу запечатування відбитка флексографічні фарби поділяють на: водорозчинні (вбираються поверхнею); з летючими розчинниками (спирторозчинні або спиртові фарби, які закріплюються шляхом випаровування); УФ-висихаючі (закріплюються під впливом ультрафіолетового випромінювання). Найбезпечнішими і зручними вважаються водорозчинні фарби, але з ними неможливо працювати при друку на плівці і пластиці. З цією метою використовуються чорнила на основі летючих розчинників, які, до того ж, коштують дешевше. Ну а останній вид фарбувальних речовин з’явився не так давно, але вже став дуже популярним, завдяки високим результатам друку. 
Процес друку
Флексографічний друк — прямий метод перенесення зображення. Форма покривається фарбою, торкається до поверхні і залишає на ній відбиток. Спеціальний валик (анілоксовий) завдає чорнило на опуклі частини форми, які і роблять візерунки, написи. Цей валик має спеціальні комірки, за допомогою яких переноситься потрібну кількість чорнила.
Чим займається Кранівник? Управляє баштовим краном. З роботи кранівника починається будівництво нового будинку, закладається перша плита. Праця дуже напружена, найбільша концентрація - під час прикріплення вантажу і відриву його від землі. Потрібно правильно сприймати і тлумачити сигнали стропальника. Щоб забезпечити безперебійну роботу всіх механізмів крана, машиніст проводить технічний огляд, змазку механізмів, бере участь у профілактичному ремонті.
Професія модельника одна із найпрестижніших професій у машинобудуванні.
Професія модельника творча, досить складна, майстерність шліфується роками, схожа з професією скульптора.
Потрібні знання ливарного та механічного виробництва, вміння читати креслення будь-якої складності, володіти об'ємною уявою для представлення майбутньої виливки і створення її модельного комплекту.
Необхідне чуття, фантазія і уява для того, щоб з креслення зробити реальну річ.
Ця професія завжди вважалася досить елітною. Модельники навчаються і удосконалюються все життя. Зараз все більше цехів переходять на комп'ютерне моделювання.
Професія модельника дерев'яних моделей вимагає великого досвіду і спеціальних знань.
Загальна характеристика професії.
З відновленням фабрик, заводів в Україні активно розвивається промисловість. Великим попитом користується професія електрогазозварник, ще зовсім недавно не досить престижна. Зварювання - надійний та економічний спосіб нероз'ємного з'єднання деталей машин, конструкцій та споруд. Суть його - в утворенні міцних зв'язків між атомами і молекулами з'єднувальних тіл завдяки місцевому зчепленню під тиском чи особливому виду деформацій. Неможливо уявити сучасне навколишнє середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з'єднання, як зварювання.
Ще в прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Поступовий розвиток ливарної справи привів до виникнення ливарного зварювання. Ливарне зварювання використовувалось для виготовлення виробів з міді, олова, срібла та золота. Пізніше почали використовувати залізо, яке через високу температуру плавлення не піддавалось обробці. Пройшло багато поколінь металообробників поки винайшли горнове зварювання заліза. Але металообробники не стояли на досягнутому, тому винайшли електричне дугове зварювання. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетилено-кисневе полум'я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так почалося промислове освоєння газового зварювання.
Саме в Україні вперше в світі були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О. Патоном. Розроблені технології, створені устаткування і матеріали, що дозволяють виконувати зварювання в найрізноманітніших умовах:
Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися.
Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці.
Робота електрогазозварника проходить в найрізноманітніших місцях: у виробничому цеху, в полі, на висоті, під землею.
Професія зварника в основному чоловіча, праця жінок на зварювальних роботах в зв'язку з підвищеною важкістю і шкідливістю обмежена.
До виконання зварювальних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які мають кваліфікаційне посвідчення і пройшли інструктаж з техніки безпеки та медичний огляд. Електрогазозварник має 7-годинний робочий день, до відпустки додається певна кількість днів за шкідливі умови праці. Передбачені пільги в пенсійному забезпеченні. Безпека в роботі електрогазозварника досягається за рахунок ретельного дотримання відповідних правил і стану зварювального устаткування. Газозварник працює у спецодязі з цупкої тканини, брезентових рукавицях, захисних окулярах закритого типу з склом-світлофільтром.
Вимоги професії до особистості працівника.
Успішно працювати електрогазозварником зможе не кожний. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Електрогазозварник повинен мати добру зорову, короткочасну та оперативну пам'ять, зосередження та стійкість уваги, практичне мислення, розвинену просторову уяву, високий невербальний інтелект. Електрогазозварник - це емоційностійка, вольова, спокійна і впевнена в собі людина. Зварнику повинні бути притаманні самостійність, рішучість, акуратність в роботі зібраність, наполегливість у подоланні труднощів, відповідальність.
Ця професія більше підходить молодим людям, які мають навички роботи з технікою, з рішучим, цілеспрямованим характером, сильною волею і самодисципліною.
Протипоказання до навчання та професійної діяльності.
Професія електрогазозварника не рекомендується особам з порушенням ЦНС, з психічними захворюваннями, захворюваннями опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, печінки та жовчовивідних шляхів, шлунку, ендокринної, сечовидільної, та серцево-судинної системи, органів зору, слуху, порушенням функцій вестибулярного апарату, з хронічними захворювання шкіри та алергічними захворюваннями.
Люди з неврівноваженою нервовою системою, емоційно нестабільні, розсіяні, з нестійкою увагою, заторможені у прийнятті рішень, які мають недостатню швидкість і точність сенсомоторних реакцій, безвідповідальні при виборі професії електрогазозварника матимуть труднощі в навчанні і трудовій діяльності.
Заробіток та перспективи зайнятості.
Заробіток електрогазозварника залежить від обсягів виконуваних робіт, кваліфікаційного розряду, форми власності та спеціалізації підприємства (організації, установи), де він працює. Початковим кваліфікаційним розрядом робітника є І, найвищим - VI. Кожному розрядові відповідає тарифна ставка. Чим вищий розряд, тим вона вища. Заробіток електрогазозварників у різних регіонах України коливається і може значно відрізнятися від середніх показників. В сучасних умовах потреба у робітниках цієї професії постійна і має тенденцію до зростання. У переважній більшості регіонів України електрогазозварники без особливих ускладнень знаходять роботу в будівельних організаціях, на фабриках, заводах, в авторемонтних майстернях та станціях технічного обслуговування тощо. Таким чином, професія електрогазозварника має сталий попит на ринку праці.
Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов'язаний перш за все з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи.
СЛЮСАР ІЗ СКЛАДАННЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ
Загальна характеристика професії.
Слюсар - дуже поширена багатопланова професія. Існує широкий спектр слюсарних робіт, тому вони спеціалізуються з одного виду робіт.
Історія професії починається в середині XX ст. коли розвиток металургії дав можливість застосовувати в металевих конструкціях міцну низьколеговану сталь, що істотно полегшило масу конструкцій і дозволило створювати споруди більших розмірів. Сучасні архітектори люблять використовувати метали для додання будівлям унікального вигляду. Каркаси хмарочосів і дротяний скелет залізобетону, основа для скління, вентиляційні і труби опалення, покрівля - це далеко не повний список виробів, в яких без металу не обійтися.
Слюсар із складання металевих конструкцій задіяний при монтажі різноманітних конструкцій типу каркасів, мостів, естакад, трубопроводів, резервуарів тощо.
Широкого застосування професія набула на підприємствах машинобудівної, суднобудівної, транспортної, хімічної, будівельної, енергетичної галузей.
Металеві конструкції застосовують у всіх видах будівельних та інженерних споруд. Завдання слюсаря із складання металевих конструкцій полягає в тому, що він комплектує заготовки з прокату різної форми, обробляє, підганяє і за допомогою зварювальних, клепальних та інших операцій з’єднує деталі у різні конструктивні елементи та комплекси.
Загальна характеристика професії.
З відновленням фабрик, заводів в Україні активно розвивається промисловість. Великим попитом користується професія електрогазозварник, ще зовсім недавно не досить престижна. Зварювання - надійний та економічний спосіб нероз'ємного з'єднання деталей машин, конструкцій та споруд. Суть його - в утворенні міцних зв'язків між атомами і молекулами з'єднувальних тіл завдяки місцевому зчепленню під тиском чи особливому виду деформацій. Неможливо уявити сучасне навколишнє середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з'єднання, як зварювання.
Ще в прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Поступовий розвиток ливарної справи привів до виникнення ливарного зварювання. Ливарне зварювання використовувалось для виготовлення виробів з міді, олова, срібла та золота. Пізніше почали використовувати залізо, яке через високу температуру плавлення не піддавалось обробці. Пройшло багато поколінь металообробників поки винайшли горнове зварювання заліза. Але металообробники не стояли на досягнутому, тому винайшли електричне дугове зварювання. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетилено-кисневе полум'я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так почалося промислове освоєння газового зварювання.
Саме в Україні вперше в світі були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О. Патоном. Розроблені технології, створені устаткування і матеріали, що дозволяють виконувати зварювання в найрізноманітніших умовах:
Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися.
Загальна характеристика професії
Слюсар з механоскладальних робіт - основна діюча особа при створенні готового виробу. Він здійснює зборку машин і механізмів з деталей, отриманих з інших цехів підприємства чи з інших підприємств. Щоб зібрати готовий механізм треба спочатку вивчити креслення, підготувати деталі, потім зібрати окремі вузли, відрегулювати, тобто перевірити правильність взаємодії зібраних деталей і вузлів і, нарешті, провести іспит зібраного виробу. Іноді підгін деталей вимагає припасування їхніх розмірів до необхідних. Слюсарю-збирачу приходиться за допомогою спеціальних слюсарних інструментів здійснювати доведення деталей. Припасування деталей вимагає від слюсаря знання властивостей металів і сплавів, а також володіння усіма видами слюсарних робіт, пов'язаних з обробкою деталі. З'єднання деталей у вузли і надалі в конструкції відбувається шляхом запресовування, пайки, зварювання, а також за допомогою болтів, шпонок, різьблення, заклепок і інших способів кріплення в залежності від механізму, що збирається. Наприклад, при зборці корпуса судна слюсарю необхідно користатися молотками різного калібру, зварювальними інструментами, а при зборці радіотехнічної системи - викрутками, паяльником, напилком. У більшості виробництв значна частина складальних робіт відбувається автоматизованим способом.
Слюсарі високого розряду роблять статичне і динамічне регулювання складних деталей і вузлів, роблять розрахунок зубцюватих зчеплень, виявляють і усувають дефекти зборки, беруть участь у складанні паспорта на вироби, що збираються і випробуються.
У сучасному світі, де технології розвиваються зі швидкістю світла, промисловість перетворилася на високотехнологічне мистецтво. Професія верстатника широкого профілю та оператора верстатів з програмним керуванням (ПК) — це унікальний сплав інтелектуальної праці, програмування та майстерності роботи з металом.
Хто це такий?
Це фахівець, який вдихає життя в метал. Він не просто «виточує деталі», а керує складними комп’ютеризованими комплексами, що створюють компоненти для авіації, медицини, автомобілебудування та навіть космічної галузі.
Верстатник широкого профілю — володіє навичками роботи на різних типах верстатів (токарних, фрезерних, шліфувальних).
Оператор верстатів з ПК — програмує та контролює роботу автоматизованих центрів, де точність вимірюється в мікронах.
Основні обов'язки та компетенції
Робота такого фахівця — це динамічний процес, що складається з кількох етапів:
Читання креслень: Розуміння складної технічної документації та 3D-моделей.
Налагодження обладнання: Вибір інструментів, встановлення параметрів різання та закріплення заготовок.
Програмування: Введення керуючих програм, коригування кодів (G-код та M-код) для досягнення ідеального результату.
Контроль якості: Використання прецизійних вимірювальних приладів для перевірки відповідності деталі заданим параметрам.
Чому варто обрати цю професію?
Високий попит: Жодне сучасне виробництво не може існувати без спеціалістів з ЧПК (числового програмного керування).
Гідна оплата праці: Це одна з найбільш високооплачуваних робітничих професій у світі.
Творчість та інтелект: Ви бачите реальний результат своєї інтелектуальної праці — від рядка коду до готової складної деталі.
Чисте виробництво: Сучасні цехи — це лабораторії з кондиціонуванням, сучасними моніторами та високим рівнем безпеки.
Які якості потрібні?
Щоб стати успішним у цій справі, знадобляться:
Аналітичне мислення: Любов до математики та геометрії.
Технічна грамотність: Розуміння фізичних властивостей матеріалів.
Уважність до деталей: Здатність зосереджуватися на точності виконання операцій.
Бажання вчитися: Технології оновлюються щороку, тому професія потребує постійного саморозвитку.
ЕЛЕКТРОЗВАРНИК РУЧНОГО ЗВАРЮВАННЯ
Загальна характеристика професії:
Професія електрозварник – відповідальна, творча, віртуозна, від якості роботи залежить довговічність та стійкість будівельних конструкцій та споруд, термін служби різної техніки.
Сучасний зварник повинен знати:
Медичні протипоказання:
СЛЮСАР З МЕХАНОСКЛАДАЛЬНИХ РОБІТ
Загальна характеристика професії:
Робітники цієї професії виконують підгонку, складання різних за конструктивними особливостями, призначенню і розмірами механізмів, вузлів, агрегатів і т. д.
Складання – найвідповідальніша стадія їх виготовлення. Від якості складання залежить надійність і довговічність роботи готового виробу.
Слюсар з механоскладальних робіт повинен досконало володіти слюсарним інструментом, працювати на свердлильних станках, пресах, знати будову і володіти технікою вимірювання контрольно-вимірювальними приладами. Він повинен мати натреновану увагу, просторове уявлення, високу чутливість пальців, акуратність. Не обійтись йому без знань основ механіки, технології металів, геометрії, фізики та хімії.
Повинен знати :
• технічні умови на вузли та механізми, які складає;
• найменування та призначення простого робочого інструменту;
• найменування та маркування матеріалів, які обробляє, основи знань про допуски та посадки вузлів та механізмів, які складає;
• основні механічні властивості оброблюваних металів;
• способи усунення деформацій під час термічного оброблення та зварювання;
• причини виникнення корозії та способи боротьби з нею;
• базові знання про допуски і посадки, квалітети (класи точності) та параметри шорсткості (класи чистоти оброблення);
• призначення змащувальних рідин та засоби їх застосування;
• правила читання креслень;
• основи електротехніки.
Повинен вміти:
• складати та регулювати прості вузли та механізми;
• складати деталі під прихвачування та зварювання;
• різати заготівки з прутка та листа на ручних ножицях та ножівках, знімати фаски; свердлити отвори за розміткою з використанням кондуктора на простому свердлильному верстаті, пневматичними та електричними машинами;
• нарізати різьбу мітчиками та плашками;
• розмічати прості деталі;
• з’єднувати прості деталі та вузли паянням, клеями, болтами та холодним клепанням; випробовувати зібрані вузли та механізми на стендах та пресах гідравлічного тиску.
