Свій історичний шлях Сумський центр професійно-технічної освіти почав з жовтня 1922 р., коли з ініціативи молоді 1-го Державного машинобудівного заводу створено фабрично-заводського учнівства (ФЗУ).
Школа ФЗУ повинна була готувати для машинобудівного заводу кваліфікованих робітників за замовленням.
Після завершення відновлювальних робіт на підприємстві введено в дію ливарний та механічний цехи. У номенклатурі з'явилась більш складна продукція - центробіжні насоси, парові лебідки, ферми для залізничних мостів. Почали випуск обладнання для електростанцій, мостових кранів, парових котлів, електричних лебідок для Донбасу. У той час на машинобудівному заводі працювало близько 780 чоловік. Таке зростання попиту на спеціалістів викликала збільшення замовлення і в школі ФЗУ. Підготовку спеціалісті здійснювало більше 10 інструкторів і викладачів.
І ось минуло вісімдесят п'ять років. На базі Школи ФЗУ виріс відомий на Сумщині професійно-технічний навчальний заклад, який є постачальником кваліфікованих робітників для всього регіону, але в першу чергу, для свого іменитого базовика - Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання - флагмана українського хімічного машинобудування.
Близько 55-ти тисяч спеціалістів більше 10-ти спеціальностей вийшло з його стін. Машини і апарати виготовлені випускниками на ВАТ "СНВО", надійно служать в хімічній, нафтохімічній, нафтовій, газовій, атомній, металургійній, вугільній, целюлозно-паперовій, харчовій та інших галузях промисловості України і за кордоном.
Доля навчального закладу - це доля декількох поколінь директорів, педагогічних працівників центру. Свій багатий виробничий і педагогічний досвід передавали нащадкам багато поколінь майстрів та викладачів.
Етапи розвитку
1922 рік - школа ФЗУ І-го Державного машинобудівного заводу
1928 рік - школа ФЗУ Сумського машинобудівного заводу.
1940 рік - ремісниче училище №1 (РУ).
1941 рік - ремісниче училище №9 в евакуації.
1943 рік - ремісниче училище №1.
1954 рік - технічне училище №2 (ТУ).
1959 рік - міське професійно-технічне училище №2 (МПТУ).
1969 рік - середнє міське професійно-технічне училище №2 (СМПТУ).
1983 рік - середнє міське професійно-технічне училище №2 ім. Ройченка О.О. (СМПТУ).
1984 рік - середнє професійно-технічне училище №2 ім. Ройченка О.О. (СПТУ)
1991 рік - професійно-технічне училище №2 ім. Ройченка О.О. (ПТУ).
2004 рік - Сумський центр професійно-технічної освіти (СЦПТО).
Сумське міське середнє професійно-технічне училище №2
У 1958-1959 рр. технічне училище №2 було реорганізоване у міське професійно-технічне училище №2. Навчальний заклад продовжував підготовку кваліфікованих спеціалістів для Сумського машинобудівного заводу на базі середньої та восьмирічної освіти. Готували робітників з восьми спеціальностей, для комунальних та будівельних організацій м. Суми і Сумської області. Бажаючі отримати середню освіту, могли це зробити, навчаючись у вечірній школі, і продовжувати навчання у ПТУ.
З 1969 р. в Україні починається створення середніх професійно-технічних училищ.
У 1971 р. МПТУ №2, перше в області, перейшло на підготовку кваліфікованих робітників з середньою освітою, у зв'язку з чим і було перейменоване у середнє міське професійно-технічне училище №2 з трирічним терміном навчання (СМПТУ №2). З 1971 р. училище починає стрімко нарощувати матеріально-технологічну базу, поліпшувати рівень підготовки спеціалістів, завдяки тісній співпраці з колективом і адміністрацією машинобудівного заводу і високі кваліфікації інженерно-педагогічних працівників навчального закладу.
Основу інженерно-педагогічного колективу складали майстри виробничого навчання, випускники школи ФЗУ 30-х років, що мали багаторічний досвід роботи з учнями - Кривомаз П.І., Гапула П.М., Шудренко О.Я., Кисельов І.І.
Збагачувала свій досвід і "молода" зміна майстрів - В.І. Гаркавенко, В.В. Підлубний, В.Г. Тіптюк, Л.Я. Черняков, М.М. Лобас, О.С. Наталуха, О.І. Дедюшев, Н.Є. Хілько, В.Л.Таранець, С.Д. Приходько, М.Ф. Пугач. Працювали викладачі - О.Г. Берестовський, С.П. Носенко, О.І. Пасиницька, Г.Л.Семенюта, І.О. Рубан, В.П.Морозов, А.А. Восколей, Л.А. Пархоменко, В.В. Біліченко, В.В.Аніщенков, С.Я.Купін, К.І.Дичко.
З 1970 р. в навчальному закладі почав функціонувати гуртожиток на 515 місць; з 1978 р. - другий навчальний корпус, що дозволило збільшити кількість навчальних кабінетів до 42-х.
У 1979 р. розширені площі навчальних майстерень до 1810 м2, на яких було створено все необхідне для організації і проведення виробничого навчання, підвищення професійної майстерності учнів.
У 1982 р. училищу за вагомий внесок у підготовку кваліфікованих робітників для хімічного машинобудування, високі показники по патріотичному вихованню молоді Постановою Ради Міністрів УРСР було присвоєно ім'я О.О. Ройченка.
У 1985 р. завдяки Генеральному директору СМНВО, В.М. Лук'яненку в училищі будо введено в експлуатацію суспільно-побутовий корпус з актовою залою на 400 місць, їдальнею на 240 місць, ігровою залою площею 288 м2, дискотекою, стрілецьким та пневматичним тираном, спортивною залою для занять боксом та важкою атлетикою.
Контингент учнів виріс з 800 учнів у 1960 р. до 1300 учнів у 1987 р. (45 груп).
Щорічно для базового підприємства навчальний заклад випускав 380-440 кваліфікованих робітників 11-ти спеціальностей. Закріплюваність випускників в об'єднанні становила 88-92%. Тільки за повоєнний період було підготовлено понад 20 тис. чоловік.
У процесі виробничого навчання, в навчальних майстернях і цехах підприємства, учні виготовляли продукції на суму 400-450 тис. карбованців, що давало змогу щорічно використовувати 150-180 тис. карбованців від прибутків, на розширення матеріально-технічної бази, проведення виховної, спортивної роботи, матеріальне заохочення учнів і співробітників.
Училище неодноразово посідало перші місця на конкурсах професійної майстерності по зварюванню, експонати гуртків технічної творчості відзначались медалями й дипломами і постійно експонувались.
Державний комітет України по професійно-технічній освіті в 1987 р. проаналізував досвід спільної праці СПТУ №" ім. О. О. Ройченка і базового підприємства - Сумського науково-виробничого машинобудівного об’єднання по підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників.
Комітет відзначив, що СПТУ №2 і СМНВО будують свою роботу з врахуванням високої оцінки діяльності базовика, що успішно завершив експеримент з самофінансування. Експеримент вдався.
У відповідності з прямою угодою з базовим підприємством, СПТУ №2 здійснює підготовку кваліфікованих робітничих кадрів з 10-ти професій машинобудівного профілю, такими як верстатники широкого профілю, слюсарі-ремонтники, слюсарі механоскладальних робіт, котельники, електрогазозварники, кранівники, модельники, будівельні маляри, електрики, слюсарі-інструментальники.
Спільними зусиллями з базовим підприємством в закладі створена сучасна навчально-матеріальна база з кабінетами, лабораторіями, майстернями, в яких нараховується більше 200 тренажерів, 150 програмних засобів.
Професійно-технічне училище №2 ім. О.О. Ройченка
24 серпня 1991 р. Позачергова сесія Верховної ради України прийняла історичний документ - Акт проголошення незалежності України.
З цього часу почався процес формування освітньої системи України, який проходив у складних умовах політичної, соціально-економічної та духовної трансформації суспільства, великої фінансової скрути.
Професійно-технічна освіта України була широко розгалужена і зорієнтована на забезпечення робочою силою як республіканських, так і загальносоюзних підприємств. Зміна економічних умов та пріоритетів суттєво вплинула на їх роботу. Нині система профтехосвіти України, яка налічує понад 900 навчальних закладів, переорієнтувалась на підготовку поряд з традиційними, нових категорій фахівців - згідно з попитом ринку.
10 лютого 1998 р. публікується Закон "Про професійно-технічну освіту", у якому було визначено статус профтехосвіти, як складової частини освіти України.
Професійно-технічну освіту держава розглядає як важливий чинник залучення молоді до праці, становлення її ціннісних життєвих орієнтацій, світоглядних постанов.
На основі Закону, а також завдань ВАТ "СНВО", у період становлення вільних ринкових відносин, планувало і здійснювало свою роботу професійно-технічне училище №2, яке з 1988 р. очолив Віталій Васильович Підлубний, обраний директором на загальних зборах колективу.
У 2004 р. ПТУ№2 ім. О.О. Ройченка, було реорганізоване у Сумський центр професійно-технічної освіти. Контингент центру становив 850 учнів, 67 майстрів і викладачів, з яких 3 старших викладачі, 11 викладачів вищої категорії, 22 майстри І категорії. 18 викладачів та майстри нагороджені знаком "Відмінник освіти України".
22 грудня 2022 року відзначився столітній ювілей Сумського центру професійно-технічної освіти, що став значущою подією в історії цього закладу. Протягом цього століття центр витримав численні зміни та вдало адаптувався до сучасних вимог і потреб суспільства.
Свою історію центр визначив як місце, де не лише надається якісна освіта, а й активно формується професійні таланти та підтримується кар'єрний ріст студентів. Протягом десятиліть цей навчальний заклад заслужено отримав репутацію центру, що надає відмінну освіту та грає ключову роль у розвитку сучасних вимог до фахівців.
Слід зазначити, що внесок Сумського центру професійно-технічної освіти у підготовку фахівців здобув заслужену високу оцінку. Випускники цього закладу вирізняються в різних сферах, активно сприяючи розвитку економіки та соціального благополуччя області. Успіхи їхніх професійних кар'єр визнаються як ключовий внесок у розвиток регіону та укріплення його позицій у сучасному світі.
Нині центр продовжує традиції школи ФЗУ і у всіх показниках суттєво перевищив їх, узагальнивши досвід майстрів і викладачів, ФЗУ, РУ №1, ТУ №2, МПТУ №2, СМПТУ №2, СПТУ №2, ПТУ№2.
Сумський центр професійно-технічної освіти є професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей, або робітників, діяльність яких пов'язана зі складною організацією праці.