Загальна характеристика професії
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування працює на підприємствах різних галузей промисловості, у будівельних і транспортних організаціях, у житлово-комунальному господарстві, закладах освіти, охорони здоров’я тощо. Спеціальність виникла у зв’язку з необхідністю забезпечення безперебійної та безпечної роботи електроустановок, систем освітлення, електроприводів, систем автоматизації.
Електромонтер виконує технічне обслуговування, ремонт і монтаж електроустаткування низької та високої напруги. Читає електричні схеми, знаходить несправності, підбирає електроматеріали та інструмент. Проводить профілактичні огляди, вимірювання параметрів, перевірку захисного заземлення та ізоляції, заміну несправних приладів і пристроїв. Працює з ручним та електромонтажним інструментом, використовує контрольно-вимірювальні прилади.
Праця електромонтера
Електромонтер працює як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Робота може бути пов’язана з підйомом на висоту (щогли, опори, дахи), виконуватися в умовах підвищеної вологості, пилу, шуму, впливу електричного струму. Це робота середньої або підвищеної важкості, потребує уваги, точності та фізичної витривалості. Часто виконується у складі бригади, але бувають ситуації, коли необхідно діяти самостійно.
Кваліфікаційні вимоги
Повинен знати:
основи електротехніки, електроніки та автоматизації;
будову і принцип дії електродвигунів, трансформаторів, реле, пускачів, автоматичних вимикачів, електролічильників тощо;
призначення, будову, умови використання контрольно-вимірювальних приладів (мультиметри, мегаомметри, токо- та напруго-вимірювальні пристрої);
вимоги до монтажу і підключення електроустановок, правила улаштування електроустановок (ПУЕ);
правила охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки при роботі з електроустановками.
Повинен уміти:
монтувати, демонтувати, ремонтувати та налагоджувати електроустаткування;
визначати несправності за допомогою вимірювальних приладів і схем;
проводити заміну кабельних ліній, розеток, вимикачів, світильників;
встановлювати і підключати електричні машини, пускову апаратуру, автоматику;
здійснювати профілактичні та регламентні роботи відповідно до графіків ТО і ППР;
дотримуватися правил допуску до робіт в електроустановках, користуватись засобами захисту.
Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
додержуватися вимог технологічного процесу;
не допускати браку в роботі;
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища;
дотримуватись норм безпечного ведення робіт;
застосовувати на практиці інформаційні технології (наприклад, при роботі з технічною документацією або онлайн-сервісами обслуговування).
Специфічні вимоги
Вік: по закінченні терміну навчання – не менше 16 років
Стать: жіноча, чоловіча
Медичні обмеження: захворювання нервової системи, серцево-судинні захворювання, порушення зору, координації, психічні розлади
Перспективи працевлаштування
Професія електромонтера затребувана у всіх галузях економіки. Без їхньої участі неможлива безперебійна робота підприємств, установ, закладів. У міру набуття досвіду електромонтер може підвищити розряд, стати майстром дільниці, енергетиком підприємства або отримати суміжні кваліфікації: електрослюсар, електромонтажник, технік з автоматизації.
Заробітна плата електромонтера залежить від кваліфікації, розряду, виду робіт, місця праці, наявності допуску до роботи в електроустановках понад 1000 В. Діють премії за якість, безаварійну роботу, інновації та інші форми заохочення.
ДРУКАР ФЛЕКСОГРАФІЧНОГО ДРУКУВАННЯ
Флексографія сьогодні – не тільки надзвичайно популярний вид друку, але й один з найуніверсальніших способів, оскільки задруковувати в процесі флексодруку можна практично будь-які матеріали – від тонких синтетичних плівок та звичайного паперу до металізованої фольги і нерівного та пористого гофрокартону.
Флексографія – це різновид високого ротаційного друку, у процесі якого обраний матеріал контактує з друкарською формою. Якщо звернутися до походження назви цієї популярної технології, то знайдемо слово, що найкраще характеризує флексодрук – “flexibilis”, що значить “гнучкий”.
Головними відмінними рисами флексографічного друку є використання гнучких та еластичних друкарських форм і швидкосохнучих малов’язких фарб. Для флексодруку використовують рідку фарбу, що розчиняється водою, спиртами або іншими розчинниками. Конструкція фарбового апарата є простою, а відтак зменшується метало- та енергоємність друкарської машини для цього способу друку – у порівнянні з офсетним і високим.
Флексографія насправді є абсолютно унікальною, адже поєднала в собі переваги високого друку та відносної економічності. Еластичні форми для флексодруку є досить простими у виготовленні, але при цьому вони чудово показали себе в роботі: дають максимальну очікувану кількість якісних відбитків. Завдяки цьому, форма використовується довше, а собівартість друкованої продукції зменшується.
Флексодрук має низку цінних переваг:
Флексографічний спосіб друку є надзвичайно популярним сьогодні. Це пояснюється відносною простотою побудови і обслуговування друкарських машин, їхньою високою продуктивністю, можливістю задруковувати широкий спектр матеріалів та, безсумнівно, якістю отриманої готової продукції.
Кваліфікаційні вимоги
Повинен знати: технічні вимоги до друкарських форм; рецептуру й властивості використовуваних фарб; способи коригування кольору фарби відповідно до оригіналу; сорти й властивості застосовуваного паперу; способи регулювання машини флексографічного друкування.
Повинен уміти: друкувати етикеткову продукцію на папері в одну-дві фарби на машинах флексографічного друкування, призначених для друкування на папері. Установлювати і приладжувати друкарські форми. Установлювати рулони і заправляти папір. Наповнювати фарбовий апарат. Очищувати і змащувати машину. Регулювати друкарський апарат. Відслідковувати процес змотування віддрукованої продукції в рулон. Знімати рулон. Ліквідувати неполадки в роботі обслуговуваного устаткування. Виконувати під керівництвом друкаря флексографічного друкування вищої кваліфікації роботи з друкування на папері водно-спиртовими фарбами на чотири-шестифарбних універсальних машинах флексографічного друкування.
Приклади робіт
Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
дотримуватись норм технологічного процесу;
не допускати браку у роботі;
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, дотримуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
використовувати у разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
знати інформаційні технології в обсязі, що є необхідним для виконання професійних обов’язків;
володіти обсягом знань з правових питань галузі, основ ведення підприємницької діяльності, державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та трудового законодавства в межах професійної діяльності.
ОПЕРАТОР ВЕРСТАТІВ З ПРОГРАМНИМ КЕРУВАННЯМ
Оператор верстатів з програмним керуванням забезпечує процес оброблення металевих деталей на верстатах з програмним керуванням. Він веде процес оброблення деталей з пульта керування верстата; установлює і знімає деталі після оброблення; стежить за роботою систем верстатів, які обслуговує, може керувати групою верстатів; контролює оброблення поверхонь деталей, перевіряє якість оброблення деталей контрольно-вимірювальним інструментом та візуально; налагоджує окремі вузли і механізми; контролює вихід інструменту в початкову точку та коректує його; установлює інструмент в інструментальні блоки; підбирає та установлює інструментальні блоки з заміною і юстируванням інструменту; усуває дрібні неполадки в роботі інструменту та пристроїв.
Професійно важливі якості: нормальна гострота зору і слуху; точна зорово-моторна координація (на рівні рухів рук); здібність до концентрації уваги в умовах перешкод; гнучкий розподіл уваги; оперативне мислення; просторова уява; схильність до роботи з технікою; точність, акуратність, врівноваженість.
Кваліфікаційні вимоги:
Повинен знати:
Повинен уміти:
Загальнопрофесійні вимоги:
Повинен:
Вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів, кваліфікації осіб
При вступі на навчання - повна або базова загальна середня освіта.
Після закінчення навчання - повна або базова загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» за професією «оператор верстатів з програмним керуванням ІІ розряду»; без вимог до стажу роботи.
Сфера професійного використання випускника: оброблення металів та матеріалів різанням.
Професія модельника одна із найпрестижніших професій у машинобудуванні.
Професія модельника творча, досить складна, майстерність шліфується роками, схожа з професією скульптора.
Потрібні знання ливарного та механічного виробництва, вміння читати креслення будь-якої складності, володіти об'ємною уявою для представлення майбутньої виливки і створення її модельного комплекту.
Необхідне чуття, фантазія і уява для того, щоб з креслення зробити реальну річ.
Ця професія завжди вважалася досить елітною. Модельники навчаються і удосконалюються все життя. Зараз все більше цехів переходять на комп'ютерне моделювання.
Професія модельника дерев'яних моделей вимагає великого досвіду і спеціальних знань.
Загальна характеристика професії.
Бурхливий розвиток мережі підприємств громадського харчування на початку XX ст. потребував організації шкіл кулінарного мистецтва, а потім технікумів, інститутів громадського харчування. Був створений Інститут харчування Академії медичних наук, в якому фізіологи, біохіміки розробили норми харчування залежно від клімату, професії та віку людини, вивчили низку проблем обміну речовин в організмі, створили засади сучасного лікувального харчування. Для широкого використання в харчуванні страв української народної кухні Український науково-дослідний інститут торгівлі і громадського харчування, відновив рецептуру стародавніх національних українських страв, вивчив особливості приготування найпоширеніших у даний час українських страв в різних регіонах нашої держави, склав рецептуру й технологію приготування понад 400 українських страв.
Кухар – це не тільки давнішня, але і вічна професія. Без їжі людина не може існувати ні на землі, ні на морі, ні в космосі, тому професія кухаря потрібна людині постійно. Обов’язки кухаря: готувати, оздоблювати і порціонувати різноманітні страви з овочів, грибів, риби, м’яса, птиці, субпродуктів, перші страви, страви з круп, солодкі страви, напої, страви з яєць та сиру, борошняні вироби. У кухаря для приготування страви є 4 основних смаки: солодкий, кислий, солоний, гіркий. Поєднуючи їх, використовуючи широку гаму пахощів та ароматів, майстер-кухар готує страви, які впливають на емоційну сферу людини.
Загальна характеристика професії:
Виконує окремі нескладні роботи з ремонту та обслуговування електроустаткування, монтує і ремонтує розподільні коробки кле-мників, запобіжних щитків та освітлювальної арматури. Очищає і продуває стисненим повітрям електроустаткування з частковим розбиранням, промиванням і протиранням деталей. Чистить контакти і контактні поверхні. Здійснює оброблення, зрощування, ізолювання і па-яння проводів. Прокладає встановлювальні проводи і кабелі. Обслуговує і ремонтує сонячні і вітрові енергоустановки. Виконує прості слюсарні, монтажні і теслярські роботи під час ремонту електроустаткування. Вмикає і вимикає електроустаткування і виконує прості вимірювання. Працює пневмо- та електроінструментом. Виконує такелажні роботи із застосуванням простих вантажних засобів і кранів, якими керують з підлоги. Перевіряє і вимірює опір ізоляції розподільної мережі статорів та роторів електродвигунів, обмоток трансформаторів, уводів і виводів кабелів.
Виробляє заміну обмотки запасними секціями, з'єднує схеми і кріпить обмотку. Відновлює ізоляцію. Працює на ізолювальних станках по накладенню ізоляції на фасонні і круглі проводи. Відновлює обмотувальні проводи, вживані. Накладає ізоляцію гарячим і холодним способами із застосуванням пристосувань. Просочує, сушить і запікає обмотки і ізоляцію по встановленій технології.
Обслуговує силові та освітлювальні установки, відомчі електростанції, трансформаторні підстанції; проводить на них ревізію трансформаторів, вимикачів, роз'єднувачів і приводів до них. Перевіряє, розбирає і збирає схеми управління апаратурного і релейного захисту. Замінює контрольно-вимірювальні прилади і вимірювальні трансформатори. Усуває несправності в схемах і пристроях енергоустаткування підстанцій і технологічних машин і агрегатів, при-ладів автоматики і телемеханіки. Проводить налагоджування, регулювання і ремонт схем технологічного обладнання, а також автоматичних ліній, апаратів і приладів управління на агрегатах з програмним управлінням. Випробовує електродвигуни, електроапарати і трансформатори. Виконує роботи в розподільних приладах без зняття напруги.
Чим займається Кранівник? Управляє баштовим краном. З роботи кранівника починається будівництво нового будинку, закладається перша плита. Праця дуже напружена, найбільша концентрація - під час прикріплення вантажу і відриву його від землі. Потрібно правильно сприймати і тлумачити сигнали стропальника. Щоб забезпечити безперебійну роботу всіх механізмів крана, машиніст проводить технічний огляд, змазку механізмів, бере участь у профілактичному ремонті.
Загальна характеристика професії.
З відновленням фабрик, заводів в Україні активно розвивається промисловість. Великим попитом користується професія електрогазозварник, ще зовсім недавно не досить престижна. Зварювання - надійний та економічний спосіб нероз'ємного з'єднання деталей машин, конструкцій та споруд. Суть його - в утворенні міцних зв'язків між атомами і молекулами з'єднувальних тіл завдяки місцевому зчепленню під тиском чи особливому виду деформацій. Неможливо уявити сучасне навколишнє середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з'єднання, як зварювання.
Ще в прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Поступовий розвиток ливарної справи привів до виникнення ливарного зварювання. Ливарне зварювання використовувалось для виготовлення виробів з міді, олова, срібла та золота. Пізніше почали використовувати залізо, яке через високу температуру плавлення не піддавалось обробці. Пройшло багато поколінь металообробників поки винайшли горнове зварювання заліза. Але металообробники не стояли на досягнутому, тому винайшли електричне дугове зварювання. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетилено-кисневе полум'я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так почалося промислове освоєння газового зварювання.
Саме в Україні вперше в світі були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О. Патоном. Розроблені технології, створені устаткування і матеріали, що дозволяють виконувати зварювання в найрізноманітніших умовах:
Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися.
Професія: Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення
Загальна характеристика професії
Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення дотримується порядку виконання технологічних операцій з обробки текстової та табличної інформації, комп'ютерної графіки тощо. Здійснює комп'ютерну верстку. Підтримує установлене системне та прикладне програмне забезпечення. Створює та підтримує відповідні бази даних. Обслуговує обладнання інформаційних систем відповідно до встановленого порядку. Встановлює, налагоджує та забезпечує роботу окремих компонентів та конфігурацій операційних систем. У межах своєї компетенції забезпечує захист інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мережах.
Кваліфікаційні вимоги
Завдання та обов’язки: виконує роботи під керівництвом оператора з обробки інформації та програмного забезпечення вищої кваліфікації або керівника підрозділу. Дотримується порядку виконання технологічних операцій з обробки текстової та табличної інформації, комп'ютерної графіки тощо. Здійснює комп'ютерну верстку. Підтримує установлене системне та прикладне програмне забезпечення. Створює та підтримує відповідні бази даних. Обслуговує обладнання інформаційних систем відповідно до встановленого порядку. Встановлює, налагоджує та забезпечує роботу окремих компонентів та конфігурацій операційних систем. Підтримує у належному стані окремі вузли апаратури з обробки інформації та програмного забезпечення. У межах своєї компетенції забезпечує захист інформації на комп'ютерному обладнанні та у локальних мережах. Готує та розміщує відповідні матеріали у мережі Інтернет. За завданням керівництва аналізує якість окремих послуг компаній, які організовують і забезпечують доступ користувачів до мережі Інтернет.
Повинен знати: правила та порядок обробки інформації із застосуванням програмного забезпечення; техніко-експлуатаційні характеристики обладнання інформаційних систем; структуру та порядок установлення операційних систем; порядок налагодження та обслуговування системного та прикладного програмного забезпечення; порядок установлення сервісних програм; методи створення та підтримки баз даних; основні мови програмування; методи захисту інформації на персональних комп'ютерах та в мережах; основні поняття та технічні характеристики мережевих систем; загальні правила налагодження та обслуговування мережевих систем; основи електротехніки; англійську мову у межах, необхідних для виконання своїх завдань та обов'язків; основи трудового законодавства, правила та норми внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, протипожежної безпеки.
Перспективи працевлаштування:
Попит на висококваліфікованих фахівців в галузі інформаційних технологій на ринку праці. Отримання професії за рахунок регіонального замовлення. Гарантоване оплачуване робоче місце під час виробничої практики та працевлаштування за професією. Можливість започаткувати власну підприємницьку діяльність. Працевлаштування в сервісних центрах з продажу та ремонту комп’ютерної, офісної та побутової техніки; Інтернет провайдерами; в фірмах-розробниках програмних продуктів; підприємствах, установах, офісах.
Професія: Верстатник широкого профілю.
Загальна характеристика професії
Верстатник широкого профілю працює на металообробному виробництві, в ремонтних майстернях, ремонтних цехах різних виробництв. Спеціальність виникла у зв'язку з необхідністю оперативного виготовлення невеликих партій деталей різної складності для ремонту верстатів і механізмів. Верстатник широкого профілю обробляє деталі з металу і інших матеріалів на токарних, фрезерних, свердлувальних і шліфувальних верстатах.
Керуючись кресленням деталі, визначає послідовність її виготовлення. Підбирає необхідні для цього інструменти. Використовує довідники і проводить необхідні розрахунки. Вибирає режим різання, проводить наладку верстата, встановлює інструмент і заготівку, проводить обробку деталі. Вивірює за допомогою оптичних приладів розміри деталі і якість її обробки. Використовує ручні інструменти, механічне устаткування (токарні, свердлувальні, фрезерні, шліфувальні верстати) і вимірювальні прилади.
Кваліфікаційні вимоги
Повинен знати: будову, кінематичні схеми, правила перевірки на точність та налагодження верстатів, які обслуговує; конструктивні особливості і правила застосування універсальних і спеціальних пристроїв; будову складного контрольно-вимірювального інструменту і приладів; геометрію, правила заточування, доведення, встановлення, маркування та основні властивості матеріалів різальної частини стандартного і спеціального різального інструменту; характеристику абразивного інструменту; правила визначення оптимальних режимів різання за довідниками і паспортом верстату, вимоги з електротехніки; правила перевірки шліфувальних кругів на міцність; квалітети і параметри шорсткості, технічне креслення.
Повинен уміти: обробляти деталі на токарних, фрезерних, свердлувальних, та шліфувальних верстатах із застосуванням охолоджувальної рідини, різних різальних інструментів та універсальних пристроїв. Нарізати різьби діаметром понад 42 мм на свердлильних верстатах; нарізати двозахідну зовнішню і внутрішню різьбу, різьбу трикутного, прямокутного, напівкруглого профілю, упорні та трапецоїдні різьби на токарних верстатах. Фрезерувати відкриті та напіввідкриті поверхні різних конфігурацій та сполучень, різьби, спіралі, зубці зубчастих коліс та рейок. Шліфувати і нарізати рифлення на поверхні бочки валків на шліфувально-рифельних верстатах. Установлювати великі деталі складної конфігурації, які вимагають комбінованого кріплення та точного вивіряння в різних площинах. Налагоджувати верстати, які обслуговує. Визначати послідовність переходів та виконувати необхідні технічні розрахунки, що пов’язані з обробкою деталей. Читати робочі креслення деталей. Користуватись технологічною документацією та паспортами верстатів.
Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
- раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
- додержуватися вимог технологічного процесу;
- не допускати браку в роботі;
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
- використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повень, тощо);
- застосовувати на практиці інформаційні технології.
Специфічні вимоги
Вік: по закінченні терміну навчання – не менше 16 років.
Стать: жіноча, чоловіча.
Медичні обмеження.
Перспективи працевлаштування
Професія верстатника надзвичайно перспективна.
Працюючи на токарних і фрезерних верстатах, оволодівають такими суміжними професіями, як шліфувальник, свердлувальник і таким чином стають спеціалістами широкого профілю. Верстатник — одна з найбільш відомих і популярних професій. Необхідність у цих фахівцях постійна.
У промисловості та сільському господарстві, в медицині і наукових лабораторіях, у космосі і під водою — всюди служать деталі, зроблені умілими руками робітника-верстатника
Заробітна плата верстатника залежить від кваліфікації і складності виконуваної роботи. На підприємствах, крім цього, діє система матеріального заохочення: премії за виконання виробничих планів, за хорошу якість продукції, за раціоналізацію і винахідництво та інші форми.